Обсяг навчального курсу: 90 академічних годин
Розклад: 26 занять з 18:30 до 21:00 по понеділках і четвергах, починаючи з 01.08.2024
Формат навчання: онлайн
Вартість навчання: 13 800 грн / учасник
 
Підготовка передбачає:
- доступ до усіх необхідних для оволодіння курсом навчальних матеріалів,
- офлайн або онлайн-заняття,
- супровід тренера (відповіді на питання, які виникають під час освоєння тем курсу).  
 
Програма навчального курсу «МСФЗ»
1. Концептуальна та регуляторна основи фінансової звітності
1.1. Необхідність концептуальної основи та якісні характеристики корисної інформації
1.1.1. Опис концептуальної основи фінансової звітності
1.1.2. Обґрунтування необхідності концептуальної основи та її можливих альтернатив
1.1.3. Пояснення доречності та правдивого достовірного подання, посилювальних якісних характеристик
1.1.4. Розуміння співвідношення важливості правдивого подання та відповідності стандартам бухгалтерського обліку
1.1.5. Пояснення зрозумілості та можливості перевірки фінансової інформації
1.1.6. Обґрунтування важливості зіставності та своєчасності для користувачів фінансових звітів
1.1.7. Застосування принципу зіставності в обліку для відстеження змін в обліковій політиці
1.1.8. Застосування превалювання економічної сутності над юридичною формою
1.1.9. Пояснення концепції обачності та її застосування у фінансовій звітності
1.2. Визнання, оцінка та припинення визнання елементів фінансової звітності
1.2.1. Визначення поняття «визнання» у фінансовій звітності та обговорення критеріїв визнання
1.2.2. Застосування критеріїв визнання до:
- активів і зобов’язань
- доходів і витрат
1.2.3. Пояснення та обчислення таких оцінок:
- історична собівартість
- поточна вартість
- вартість при використанні
- справедлива вартість
1.2.4. Припинення визнання активів та зобов’язань
1.2.5. Пояснення переваг та недоліків обліку за історичною собівартістю
1.2.6. Обговорення того, чи використання обліку поточної вартості може подолати проблеми обліку за історичною собівартістю
1.2.7. Знання змісту концепцій збереження фінансового та фізичного капіталу і їх вплив на визначення прибутку.
1.3. Регуляторна основа
1.3.1. Пояснення необхідності регуляторної основи, включаючи переваги та недоліки МСФЗ порівняно з національною нормативно-правовою базою
1.3.2. Пояснення причин, чому стандарти бухгалтерського обліку самі по собі не є повною регуляторною основою
1.3.3. Розуміння різниці між основою підготовки і подання фінансової звітності, заснованою на принципах, та основою, заснованою на правилах, та обговорення того, чи можуть вони доповнювати одна одну
1.3.4. Опис процесу встановлення стандартів Радою міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), включаючи перегляд та тлумачення стандартів
1.3.5. Пояснення співвідношення між РМСБО та національними органами регулювання фінансової звітності в контексті процесу встановлення стандартів
1.3.6. Знання сфери застосування МСФЗ в Україні (ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»)
1.4. Поняття та принципи діяльності груп та консолідованої фінансової звітності
1.4.1. Характеристика поняття групи як єдиної економічної одиниці.
1.4.2. Пояснення та застосування визначення дочірнього підприємства за МСФЗ.
1.4.3. Використання МСФЗ та інших норм, визначення та окреслення обставин, за яких група зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність.
1.4.4. Опис обставин, за яких група може бути звільнена від підготовки консолідованої фінансової звітності.
1.4.5. Пояснення необхідності використання узгоджених дат звітності та єдиних облікових політик при підготовці консолідованої фінансової звітності.
1.4.6. Пояснення необхідності вилучення внутрішньогрупових операцій.
1.4.7. Пояснення мети консолідованої фінансової звітності.
1.4.7. Пояснення причин, у зв’язку з якими при підготовці консолідованої фінансової звітності необхідно використовувати справедливу вартість відшкодування для інвестиції в дочірнє підприємство разом із справедливою вартістю ідентифікованих активів і зобов’язань дочірнього підприємства.
1.4.8. Розпізнання асоційованого підприємства, пояснення принципів і обґрунтування використання методу дольової участі.
2. Відображення операцій у фінансовій звітності
2.1. Основні засоби
2.1.1. Визначення та розрахунок собівартості придбаних та створених власними силами основних засобів,
у тому числі у разі залучення позикових коштів.
2.1.2. Пояснення різниці між подальшими витратами, які включаються до собівартості основних засобів
та тими, які відображаються як витрати періоду.
2.1.3. Вимоги МСФЗ щодо переоцінки основних засобів.
2.1.4. Особливості відображення переоцінки основних засобів.
2.1.5. Облік переоцінки та прибутків (збитків) від вибуття основних засобів.
2.1.6. Обчислення амортизації основних засобів, які оцінюються за моделями історичної собівартості та
переоціненої вартості, а також активів, які складаються з кількох суттєвих за собівартістю
компонентів.
2.1.7. Пояснення відмінностей у підходах до обліку інвестиційної нерухомості та нерухомості, зайнятої
власником.
2.1.8. Застосування вимог МСФЗ до інвестиційної нерухомості.
2.2. Нематеріальні активи
2.2.1. Розуміння відмінностей між характером внутрішньо генерованих і придбаних нематеріальних
активів та підходами до їх обліку.
2.2.2. Розуміння відмінностей між гудвілом та іншими нематеріальними активами.
2.2.3. Опис критеріїв первісного визнання та оцінки нематеріальних активів у разі окремого придбання,
придбання у складі бізнесу, створення власними силами та шляхом державного гранту.
2.2.4. Опис та застосування вимог МСФЗ до витрат на дослідження та розробку.
2.2.5. Знання вимог МСФЗ до визнання та оцінки активів з розвідки та оцінки запасів корисних копалин
при складанні фінансової звітності.
2.3. Зменшення корисності активів
2.3.1. Визначення, обчислення та облік збитків від зменшення корисності.
2.3.2. Облік відновлення раніше визнаного збитку від зменшення корисності для окремого активу.
2.3.3. Визначення ознак зменшення корисності активів.
2.3.4. Ідентифікація одиниці, що генерує грошові кошти.
2.3.5. Встановлення основи для розподілу збитків від зменшення корисності, та застосування порядку
розподілу збитків від зменшення корисності між активами одиниці, що генерує грошові кошти.
2.4. Запаси та біологічні активи
2.4.1. Опис та застосування принципів оцінки запасів.
2.4.2. Застосування вимог МСФЗ до біологічних активів.
2.5. Фінансові інструменти
2.5.1. Пояснення необхідності МСФЗ щодо фінансових інструментів.
2.5.2. Визначення фінансових інструментів, фінансових активів та фінансових зобов’язань. Характер та
величина ризиків, що виникають внаслідок фінансових інструментів.
2.5.3. Пояснення особливостей обліку факторингу дебіторської заборгованості з правом регресу та без
права регресу.
2.5.4. Застосування критеріїв класифікації фінансових інструментів за амортизованою вартістю,
справедливою вартістю через інший сукупний дохід або за справедливою вартістю через прибуток
або збиток, а також порядок відображення прибутків та збитків від подальшої оцінки таких
фінансових інструментів.
2.5.5. Розуміння моделі очікуваних кредитних збитків та знання порядку її застосування.
2.5.6. Розпізнання інструментів зобов’язань та інструментів власного капіталу.
2.5.7. Застосування вимог МСФЗ до випуску інструментів власного капіталу, привілейованих акцій, що
підлягають погашенню, та боргових інструментів без права конвертації, а також витрат, пов’язаних
з таким випуском.
2.6. Оренда
2.6.1. Облік права користування активами та зобов’язання з оренди в обліку орендаря.
2.6.2. Пояснення виключень з єдиної моделі обліку оренди орендарем.
2.6.3. Облік продажу та зворотної оренди за умови продажу за справедливою вартістю.
2.6.4. Облік оренди орендодавцем.
2.7. Забезпечення та події після звітного періоду
2.7.1. Аргументація необхідності стандарту з обліку забезпечень.
2.7.2. Встановлення різниці між юридичними та конструктивними зобов’язаннями.
2.7.3. Встановлення випадків, коли можуть або не можуть створюватись забезпечення, та пояснення
способу, в який вони повинні обліковуватись.
2.7.4. Знання підходів до оцінки забезпечень.
2.7.5. Визначення умовних активів та зобов’язань, опис порядку їх обліку та необхідного розкриття
інформації.
2.7.6. Визначення, визнання та облік забезпечень у разі:
i) гарантій;
ii) обтяжливих контрактів;
iii) екологічних та подібних зобов’язань;
iv) майбутнього ремонту або реконструкції;
v) реструктуризації;
vi) забезпечення відпусток працівникам.
2.7.7. Події після звітного періоду
i) розпізнання подій, які вимагають коригування після звітного періоду, та таких, які не
вимагають коригування після звітного періоду, і застосування відповідних підходів до їх обліку;
ii) пояснення обставин, які потребують окремого розкриття інформації у фінансовій звітності.
2.8. Оподаткування
2.8.1. Відображення в обліку поточного податку на прибуток відповідно до МСФЗ.
2.8.2. Пояснення впливу оподатковуваної та вираховуваної тимчасових різниць на обліковий та
оподатковуваний прибуток.
2.8.3. Застосування критеріїв визнання, проведення оцінки та подання відстрочених податкових
зобов’язань та активів у фінансових звітах.
2.9. Звітування про фінансові результати
2.9.1. Обговорення важливості визначення та звітування про припинення діяльності.
2.9.2. Визначення та облік необоротних активів, що утримуються для продажу, та припиненої діяльності.
2.9.3. Встановлення обставин, за яких вимагається окреме розкриття суттєвих статей доходів і витрат.
2.9.4. Облік змін у облікових оцінках, змін облікової політики та виправлення помилок попереднього
періоду.
2.9.5. Склад прибутків (збитків), які підлягають відображенню в іншому сукупному доході, та їх поділ на
такі, які будуть рекласифіковані та не будуть рекласифіковані у доходи (витрати).
2.9.6. Прибуток на акцію
і) аргументація необхідності стандарту щодо визначення прибутку на акцію
іі) обчислення базисного прибутку на акцію відповідно до стандартів бухгалтерського обліку (у
тому числі у разі бонусної емісії, випуску акцій за ринковою вартістю та випуском прав)
iіі)пояснення потреби у визначенні розбавленого прибутку на акцію і його розрахунок з
урахуванням конвертованої заборгованості і опціонів на акції (варіантів).
2.9.7. Розкриття інформації про операційні сегменти:
і) пояснення необхідності розкриття інформації про операційні сегменти;
іі) застосування критеріїв визнання операційних сегментів.
2.10. Дохід
2.10.1. Пояснення та застосування принципів визнання доходу (п’ятикрокової моделі):
i) Ідентифікація договорів
ii) Визначення зобов’язань щодо виконання
iii) Визначення ціни договору
iv) Розподіл ціни договору між зобов’язаннями до виконання
v) Визнання доходу, коли/якщо зобов’язання виконані.
2.10.2. Пояснення та застосування критеріїв для визнання доходів, отриманих від договорів, де
зобов’язання виконуються з плином часу або в певний момент часу.
2.10.3. Опис прийнятних методів вимірювання прогресу на шляху до повного виконання зобов’язань.
2.10.4. Пояснення і застосування критеріїв визнання витрат договору.
2.10.5. Застосування принципів визнання та відображення в обліку доходу:
i) продаж з правом повернення;
іі) принципала чи агента;
iiі) угоди про продаж з подальшим викупом;
iv) угоди про зберігання та продаж;
v) договори консигнації.
2.10.6. Підготовка витягів з фінансових звітів для контрактів, у яких зобов’язання щодо виконання
задовольняються з плином часу або в певний момент часу.
2.11. Державні гранти
2.11.1. Розмежування підходів до визнання державних грантів та підходів до їх подання і розкриття у
фінансовій звітності.
2.12. Операції в іноземній валюті
2.12.1. Пояснення різниці між функціональною валютою та валютою подання.
2.12.2. Обґрунтування необхідності коригування операцій з іноземною валютою.
2.12.3. Здійснення перерахунку операцій, монетарних та немонетарних статей в іноземній валюті на дату
операції та дату фінансової звітності.
3. Аналіз та тлумачення фінансової звітності окремих підприємств та груп
3.1. Обмеження фінансової звітності
3.1.1. Встановлення проблем, пов’язаних з використанням інформації за попередні періоди, для
прогнозування майбутньої діяльності та трендів.
3.1.2. Розуміння способів маніпуляції фінансовою звітністю для отримання бажаного ефекту.
3.1.3. Пояснення впливу на репрезентативність показників звіту про фінансовий стан сезонної торгівлі та
значних надходжень активів перед кінцем звітного періоду.
3.1.4. Пояснення обмеження методів інтерпретації використання консолідованої фінансової звітності.
3.2. Розрахунок та тлумачення коефіцієнтів і трендів показників фінансової звітності для
задоволення потреб користувачів та заінтересованих сторін
3.2.1. Розуміння суті та володіння технікою обчислення відповідних фінансових коефіцієнтів.
3.2.2. Пояснення аспектів специфічних показників ефективності, які мають оцінюватися.
3.2.3. Аналіз та інтерпретація коефіцієнтів для оцінки результатів діяльності та фінансового стану
окремого підприємства / групи порівняно з:
i) фінансовими звітами попереднього періоду
ii) іншим аналогічним суб’єктом / групою за той же звітний період
iii) середніми коефіцієнтами в галузі.
3.2.4. Інтерпретація фінансових звітів для надання консультацій з точки зору різних заінтересованих
сторін.
3.2.5. Обговорення способу, в який інтерпретація фінансових звітів на основі поточної вартості буде
відрізнятися від інтерпретації звітів на основі історичної вартості.
3.3. Обмеження техніки інтерпретації
3.3.1. Розуміння обмежень аналізу коефіцієнтів для оцінки результатів діяльності та фінансового стану.
3.3.2. Врахування впливу змін у обліковій політиці чи використання різних облікових політик різними
підприємствами на можливість тлумачити фінансові результати та фінансовий стан.
3.3.3. Ідентифікація додаткової інформації, включаючи нефінансову інформацію, яка може бути
потрібною для оцінки результатів діяльності підприємства.
3.3.4. Порівняння корисності інформації про рух грошових коштів з інформацією звіту про прибутки та
збитки й інший сукупний дохід.
3.3.5. Використання звіту про рух грошових коштів разом з іншою фінансовою інформацією для оцінки
результатів діяльності та фінансового стану суб’єкта господарювання:
i) пояснення причин, через які тенденція прибутку на акцію може бути більш точним показником
результатів діяльності, ніж тенденція прибутку компанії, а також важливість прибутку на акцію
в якості показника фондового ринку;
ii) пояснення обмеження використання прибутку на акцію як показника результативності.
4. Складання фінансової звітності
4.1. Складання фінансової звітності окремого підприємства
4.1.1. Складання звіту про фінансовий стан та звіту про прибутки і збитки й інший сукупний дохід
підприємства відповідно до вимог МСФЗ.
4.1.2. Складання та пояснення змісту та мети звіту про зміни у власному капіталі.
4.1.3. Складання звіту про рух грошових коштів для одного підприємства відповідно до стандартів
бухгалтерського обліку, використовуючи непрямий метод.
4.2. Складання консолідованої фінансової звітності, включаючи асоційоване підприємство
4.2.1. Складання консолідованого звіту про фінансовий стан групи у складі материнського підприємства,
одного дочірнього підприємства та асоційованого підприємства, до і після придбання, з
визначенням неконтрольованої частки та гудвілу.
4.2.2. Складання консолідованого звіту про прибутки та збитки й інший сукупний дохід для простої групи,
що здійснила придбання у звітному періоді, та має неконтрольовану частку участі.
4.2.3. Пояснення суті та облік інших резервів власного капіталу (емісійного доходу та резерву
переоцінки).
4.2.4. Відображення впливу внутрішньогрупових продажів у консолідованій фінансовій звітності.
4.2.5. Відображення впливу коригування справедливої вартості у консолідованій фінансовій звітності
щодо:
i) амортизованих та неамортизованих необоротних активів;
ii) запасів;
iii) монетарних зобов’язань;
iv) активів та зобов’язань, не включених до звіту про фінансовий стан дочірнього підприємства,
включаючи умовні активи та зобов’язання
4.2.6. Встановлення причини через яку вартість переданої компенсації може бути нижчою від вартості
придбаних ідентифікованих чистих активів, і відображення в обліку такої різниці.
4.2.7. Відображення у фінансовій звітності зменшення корисності гудвілу.
4.2.8. Відображення впливу вибуття усієї інвестиції материнського підприємства в дочірнє підприємство
в індивідуальній фінансовій звітності материнського підприємства та/або фінансовій звітності
групи, у тому числі як припинення діяльності.
5. Етика професійних бухгалтерів у бізнесі
5.1. Ідентифікація потенційних загроз порушення принципів етики професійними бухгалтерами в
бізнесі, обставин, за яких вони виникають, та можливих застережних заходів.
5.1.1. Розпізнання видів потенційних загроз, обставин їх виникнення та можливих застережних заходів.
5.2. Застосування концептуальної основи Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів
(включаючи міжнародні стандарти незалежності), професійними бухгалтерами в бізнесі в
конкретних ситуаціях.
5.2.1. Застосування концептуальної основи Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів
(включаючи міжнародні стандарти незалежності):
і) потенційні конфлікти (конфлікт інтересів);
іі) складання та подання інформації;
ііі) достатня компетентність (здійснення професійної діяльності з достатніми спеціальними
знаннями);
iv) фінансові інтереси (фінансові інтереси, компенсації та заохочення, пов’язані з фінансовою
звітністю та прийняттям рішень);
v) спонуки, зокрема дарунки та знаки гостинності;
vi) дії у відповідь на недотримання вимог законодавчих та нормативних актів;
viі) тиск щодо порушення основоположних принципів.
 
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ, ЩОДО ЯКИХ ПЕРЕВІРЯТИМУТЬСЯ
ЗНАННЯ ПІД ЧАС СКЛАДАННЯ ІСПИТУ «МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ»

Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»
Концептуальна основа фінансової звітності
МСФЗ 3 Об’єднання бізнесу
МСФЗ 5 Непоточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність
МСФЗ 6 Розвідка та оцінка запасів корисних копалин
МСФЗ 7 Фінансові інструменти: розкриття інформації
МСФЗ 8 Операційні сегменти
МСФЗ 9 Фінансові інструменти
МСФЗ 10 Консолідована фінансова звітність
МСФЗ 13 Оцінка справедливої вартості
МСФЗ 15 Дохід від договорів з клієнтами
МСФЗ 16 Оренда
МСБО 1 Подання фінансової звітності
МСБО 2 Запаси
МСБО 7 Звіт про рух грошових коштів
МСБО 8 Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки
МСБО 10 Події після звітного періоду
МСБО 12 Податки на прибуток
МСБО 16 Основні засоби
МСБО 19 Виплати працівникам
МСБО 20 Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу
МСБО 21 Вплив змін валютних курсів
МСБО 23 Витрати на позики
МСБО 24 Розкриття інформації про пов’язані сторони
МСБО 27 Окрема фінансова звітність
МСБО 28 Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства
МСБО 32 Фінансові інструменти: подання
МСБО 33 Прибуток на акцію
МСБО 34 Проміжна фінансова звітність
МСБО 36 Зменшення корисності активів
МСБО 37 Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи
МСБО 38 Нематеріальні активи
МСБО 40 Інвестиційна нерухомість
МСБО 41 Сільське господарство
Міжнародний кодекс етики професійних бухгалтерів (включаючи міжнародні стандарти
незалежності), видання 2021 року
093-811-72-84 Whatsapp, Telegram, Viber: +380938117284
info@azimut-consult.kiev.ua facebook.com/azimutconsult
Skype: anatolii.venger